Кількість назв: 940
    РОЗДІЛ 2. ПАРЕНТЕРАЛЬНА АНТИРАБІЧНА ВАКЦИНАЦІЯ
    2.1. Історична довідка
    2.2. Штами вірусу сказу
    2.2.1. Філогенез вакцинних штамів вірусу сказу
    2.2.2. Молекулярна та імунобіологічна характеристика вакцинних штамів вірусу сказу
    2.2.2.1. Патогенність
    2.2.2.2. Молекулярно-генетичний аналіз
    2.2.2.3. Імунобіологічні властивості
    2.3. Способи підвищення специфічної активності інактивованих антирабічних вакцин
    2.3.1. Культивування вакцинного вірусу сказу
    2.3.2. Визначення інфекційної активності вакцинних штамів вірусу сказу
    2.3.3. Інактивація вірусу сказу
    2.3.4. Ад’юванти
    2.4. Вимоги до якості інактивованих антирабічних вакцин
    2.4.1. Безпека і чистота антирабічних препаратів
    2.4.2. Методи контролю за імуногенною активністю інактивованих антирабічних вакцин
    2.4.2.1. Метод NIH та його недоліки
    2.4.2.2. Варіації методів визначення імуногенності інактивованих антирабічних вакцин
    2.4.2.3. Система оцінки імуногенної активності інактивованих антирабічних вакцин
    2.5. Специфічний імунітет
    2.5.1. Методи тестування
    2.5.2. Напруженість антирабічного імунітету
    2.5.3. Вплив факторів навколишнього середовища на антирабічний імунітет
    2.5.4. Стимулятори і модулятори специфічного імунітету
    2.5.5. Популяційний імунітет
    РОЗДІЛ 3. ПЕРОРАЛЬНА АНТИРАБІЧНА ВАКЦИНАЦІЯ
    3.1. Вакцини для пероральної імунізації м’ясоїдних
    3.2. Організація і проведення кампаній з пероральної імунізації диких м’ясоїдних
    3.3. Оцінка ефективності пероральної вакцинації
    3.3.1. Ефективність вакцинації від сказу м’ясоїдних тварин в країнах Європи
    3.3.2. Пероральна імунізація тварин в Україні
    РОЗДІЛ 4. РОЛЬ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ У СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ ЗА СКАЗОМ
    4.1. Національні програми боротьби зі сказом
    4.2. Нормативно-правова основа боротьби зі сказом в Україні
    ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
    Література

    Імунопрофілактика сказу в Україні