Сертифікація, оцінювання відповідності, акредитація
Кількість назв:
940
РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОЗВИТОК І СУЧАСНИЙ СТАН СЕРТИФІКАЦІЇ
1.1. Історія розвитку сертифікаціїта її народно-господарське значення
1.2. Правові основи сертифікації в Україні
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН СЕРТИФІКАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ
2.1. Передумови створення Добровільної системи сертифікації УкрСЕПРО
2.2. Коротко про ДП «Укрметртестстандарт», його повноваження у сфері сертифікації та створення Добровільної системи сертифікації УкрСЕПРО
2.3. Порядок отримання ОС права на проведення робіт в Добровільній системі УкрСЕПРО
2.4. Схеми сертифікації та знак відповідності в Добровільній Системі УкрСЕПРО
2.5. Порядок проведення робіт із сертифікації на підтвердження відповідності вимогам стандартів та інших НД
2.6. Сертифікація харчової продукції на відповідність визначеним вимогам
2.7. Сертифікація імпортної продукції
2.8. Аудит та атестація виробництва під час сертифікації продукції
2.9. Оцінювання систем якості під час сертифікації продукції
2.10. Інспекційний нагляд за сертифікованою продукцією
2.11. Порядок розгляду апеляцій та скарг
2.12. Порядок ведення Реєстру Системи
РОЗДІЛ 3 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ В УКРАЇНІ
3.1. Передумова переходу від обов’язкової сертифікації третьою незалежною стороною до оцінювання відповідності вимогам технічних регламентів
3.2. Повноваження органів виконавчої влади стосовно технічного регулювання та оцінки відповідності
3.3. Планування, розроблення, обговорення та надання чинності ТР
3.4. Органи, що здійснюють оцінку відповідності, порядок призначення та сфера їх діяльності
3.5. Модульна оцінка відповідності
3.6. Декларування оцінки відповідності та маркування продукції знаком відповідності вимогам технічних регламентів
3.7. Ринковий нагляд та контроль в Україні
3.8. Вимоги до органів з оцінки відповідності
3.8.1. Вимоги до органів, що здійснюють сертифікацію продукції, процесів і послуг
3.8.2. Вимоги до органів, які проводять аудит і сертифікацію систем управління, та процедура проведення аудиту
3.8.3. Вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій
3.8.4. Вимоги до органів, що здійснюють сертифікацію персоналу
3.8.5. Вимоги до органів, що здійснюють інспектування
РОЗДІЛ 4 АКРЕДИТАЦІЯ ОРГАНІВ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ
4.1. Передумови та етапи створення Національного органу України з акредитації органів з оцінки відповідності
4.2. Організаційна структура системи акредитації та повноваження її органів
4.3. Мета, об’єкти та основні принципи акредитації
4.4. Вимоги до органів, що акредитують, та порядок проведення акредитації органів з оцінки відповідності
4.5. Інспекційний нагляд за акредитованими органами
4.6. Міжнародна співпраця, інтеграція України в міжнародні та європейські організації з акредитації
4.7. Джерела та напрями фінансування діяльності з акредитації
РОЗДІЛ 5 МІЖНАРОДНА ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАКТИКА У СФЕРІ СЕРТИФІКАЦІЇ (ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ)
5.1. Діяльність міжнародних організацій у сфері сертифікації
5.2. Міжнародні системи сертифікації електротехнічного та електронного обладнання
5.3. Форми оцінки відповідності (сертифікації) у міжнародній практиці
5.4. Сертифікація і технічні бар’єри в торгівлі
5.5. Вимоги Угоди СОТ «Про технічні бар’єри в торгівлі» щодо сертифікації (оцінювання відповідності)
5.6. Європейське законодавство і практична діяльність у сфері оцінювання відповідності (сертифікації) в ЄС
5.6.1. Сертифікація в діяльності Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) / United Nations Economic Commission for Europe (UN ECE)
5.6.2. Основні положення «нового підходу» і «глобального підходу» щодо оцінки відповідності в ЄС
5.6.3. Європейське законодавство щодо акредитації ООВ
5.6.4. Європейські модулі з оцінки відповідності
5.6.5. Маркування продукції (виробів) знаком СЄ
5.6.6. Ринковий нагляд в ЄС та відповідальність за нанесену шкоду неякісною продукцією
5.7. Діяльність європейських організацій у сфері сертифікації (оцінки відповідності)
РОЗДІЛ 6 СЕРТИФІКАЦІЯ ТА АКРЕДИТАЦІЯ У ДЕЯКИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
6.1. Сертифікація та акредитація в Німеччині
6.2. Сертифікація та акредитація у Франції
6.3. Сертифікація та акредитація в Японії
6.4. Сертифікація та акредитація в Сполучених Штатах Америки
6.5. Сертифікація та акредитація у Великій Британії
6.6. Сертифікація та акредитація в Канаді
6.7. Сертифікація та акредитація в Ізраїлі
6.8. Сертифікація та акредитація в Російській Федерації
РОЗДІЛ 7 МІЖНАРОДНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З АКРЕДИТАЦІЇ
7.1. Міжнародні організації
7.1.1. Міжнародний форум з акредитації – International Accreditation Forum (IAF)
7.1.2. Міжнародна кооперація з акредитації лабораторій – International Laboratory Accreditation Conference (ILAC)
7.2.2. Кооперація з акредитації Азійсько-Тихоокеанського регіону – Asia Pacific Laboratory Accreditation Cooperation (APLAC)
7.2.3. Тихоокеанське співробітництво з акредитації (PAC)
7.2.4. Південноафриканське співтовариство з питань розвитку акредитації – Southern African Development Community Cooperation in Accreditation (SADCA)
7.2.5. Міжамериканське співробітництво з акредитації – Inter-American Accreditation Cooperation (IAAC)
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додатки
2000-2020. © Видавництво "Олді+"