Основи біологічної безпеки (екологічна складова)
Кількість назв:
965
ЧАСТИНА ПЕРША
РОЗДІЛ І. Система біологічної безпеки: предмет, поняття, принципи, напрямки формування
1.1. Біобезпека як навчальна дисципліна, зв`язок її з іншими дисциплінами
1.2. Основні принципи державної системи біологічної безпеки
1.3. Основні напрямки формування системи біологічної безпеки
1.4. Функціонування біологічної безпеки на рівні держави
Контрольні запитання
Використана література, законодавчі та нормативно‐правові документи
ЧАСТИНА ДРУГА
РОЗДІЛ 2. КЛІТИННІ СТРУКТУРИ ТА ПОЛОЖЕННЯ ВІРУСІВ У СИСТЕМІ ЖИВОГО
2.1. Особливості будови клітин прокаріот
2.2. Особливості структури клітин еукаріот
2.3. Положення вірусів в системі живого
2.3.1. Особливості будови вірусів
2.3.2. Життєвий цикл вірусу
2.3.3. Поняття про бактеріофаги
Контрольні питання
Використана літератур
РОЗДІЛ 3. Загальна уява про мікроорганізми та їх вплив на стан біосфери
3.1. Класифікація мікроорганізмів та їх екологічне значення
3.2. Участь мікроорганізмів у кругообігу речовин в природі
3.2.1. Мікроорганізми ґрунту
3.2.2. Мікроорганізми води
3.3. Біотичні фактори самоочищення середовища від токсинів
3.3.1. Роль мікроорганізмів, водоростей та водних рослин у самоочищенні водойм
3.4. Міжвидова та внутрішньовидова хеморегуляція
3.5. Еколого‐економічне значення бактерій та інших мікроорганізмів
3.6. Медико‐біологічне значення мікроорганізмів
3.6.1. Хвороботворні мікроорганізми
3.6.2. Природні токсиканти неінфекційної природи
3.7. Інтродукція нових видів організмів
Контрольні запитання
Використана література
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
РОЗДІЛ 4. СПАДКОВІСТЬ І МІНЛИВІСТЬ – ОСНОВА ЕВОЛЮЦІЇ ЖИВОЇ ПРИРОДИ
4.1. Загальна характеристика спадковості і мінливості
4.2. Молекулярні основи спадковості
4.2.1. Молекулярна маса, розміри молекул ДНК та їх функції
4.2.2. Структура ДНК
4.2.3. Молекулярні механізми реплікація ДНК
4.2.4. Синтез ДНК на матриці РНК
4.3. Будова, властивості і біологічні функції РНК
4.3.1. Інформаційні (матричні) РНК
4.3.2. Природа специфічності транспортних РНК
4.3.3. Характеристика генетичного коду
4.4. Процеси експресії генів
4.4.1. Транскрипція
4.4.2. Процесинг
4.4.3. Трансляція (синтез білка)
4.4.4. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів
4.5. Пошкодження ДНК і мутації
4.5.1. Типи мутацій та їх вплив на генофонд популяцій
4.5.2. Агенти, що спричиняють мутації (мутагени)
4.5.3. Механізми репарації ДНК
4.6. Мутації вірусів
4.7. Роль вірусів у питаннях біологічної небезпеки
4.8. Спроби використання вірусів у терапії. Протиракові віруси
4.9. Особливості еволюції вірусів на сучасному етапі
4.10. Наслідки масового використання пестицидів
Контрольні питання
Використана література
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА
РОЗДІЛ 5. Сучасна біотехнологія і питання біобезпеки
5.1. Визначення біотехнології та історія її розвитку
5.2. Світова екологічна ситуація і роль біотехнології в захисті та оздоровлені біосфери
5.3. Використання біотехнології в медицині
5.3.1. Біомедичне значення методів генної інженерії
5.3.2. Технологія трансплантації генів
5.3.2.1. Отримання необхідного гена
5.3.2.2. Конструювання рекомбінантної ДНК
5.3.2.3. Введення рекомбінантної ДНК всередину реципієнтної клітини та клонування необхідного гену
5.3.2.4. Недосконалість методів генетичної модифікації
5.4. Використання біотехнології у виробництві
5.5. Використання сучасної біотехнології в сільському господарстві
Контрольні питання
Використана література
РОЗДІЛ 6. ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ ТА ЇХ БІОБЕЗПЕКА
6.1. Трансгенні організми та продукти
6.2. Біобезпека генетично модифікованих організмів
6.3. Ризики використання продукції із ГМ джерел
6.4. Можливі наслідки вживання генетично модифікованих продуктів для здоров'я людини
6.5. Правове регулювання використання генетично модифікованих організмів
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Контрольні запитання
Використана література
ЧАСТИНА П`ЯТА
РОЗДІЛ 7. БІОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
7.1 Продовольча безпека і основні критерії її оцінки
7.2. Епідеміологічна безпека харчових продуктів
7.3. Використання антибіотиків і гормональних препаратів в сільському господарстві та їх наслідки
7.4. Основні джерела надходження та утворення мутагенів в продуктах харчування
7.5. Загальна характеристика харчових добавок та їх безпека
7.6. Нормативно‐правові основи безпеки харчової продукції
7.6.1. Кодекс Аліментаріус
7.6.2. Система гарантування безпеки харчових продуктів ‐ НАССР
7.6.3. Основні законодавчі документи щодо харчової безпеки в Україні
Контрольні запитання
Використана література
РОЗДІЛ 8. Механізми самозахисту організму людини від впливу токсикантів різного походження
8.1. Взаємозв`язок між станом здоров`я людини та екологічною ситуацією в Україні
8.2. Людина, як саморегулююча система
8.3. Система імунітету людини та її функції
8.4. Роль дихального шляху людини в проникненні та виведенні токсинів і алергенів
8.5. Кишечник – центр імунної системи ШКТ
8.5.1. Кишечник в якості розділяючого органу
8.5.2. Мікробіоциноз кишечника та його значення для організму людини
8.5.3. Порушення кишкової мікроекології та її регулювання за допомогою еубіотиків
8.6. Роль клітин печінки в процесах біотрансформації ксенобіотиків
Контрольні запитання
Використана література
ЧАСТИНА ШОСТА
РОЗДІЛ 9. Методичні аспекти проведення практичних робіт
9.1. Оцінка екологічного стану території за показниками фотосинтетичної активності рослин
Біофізичні методи в екологічному моніторингу
Оптичні методи
Інструментальний флуоресцентний метод визначення стану рослин за допомогою портативного хронофлуориметра «Флоратест»
Індукція флуоресценції та її застосування
Лабораторна робота №1. Визначення стану рослин за допомогою портативного хронофлуориметра «Флоратест»
Лабораторна робота №2. Оцінка ефективності використання гербіциду та І50
Загальні вказівки з експлуатації портативного хронофлуориметра «Флоратест»
9.2. Методи неінвазивної діагностики хелібактеріозу
Лабораторна робота №3. Діагностика хелібактеріозу за допомогою виміру аміаку повітря ротової порожнини
Контрольні запитання
Рекомендована література
Ситуаційні задачі
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
2000-2020. © Видавництво "Олді+"