Кількість назв: 940

    Книжкова полиця /Менеджмент та маркетинг/Менеджмент та маркетинг у ветеринарній медицині: основи управління біологічними процесами та імунобіологічними засобами

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ВСТУП
    1. УПРАВЛІННЯ ЯК ІМАНЕНТНИЙ ПРОЦЕС. УПРАВЛІННЯ ДЕЯКИМИ ВАЖЛИВИМИ БІОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ
    1.1. Терміни, термінологія, термінознавство
    1.2. Управління, керівництво та керування
    1.3. Менеджмент та адміністрування
    1.4. Кібернетика та її роль у вивченні та оптимізації систем управління; інтерфейси
    1.4.1. Основна мета кібернетики як науки про управління
    1.5. Суб’єкти та об’єкти управління. Керуючий вплив, зворотні зв’язки та управлінська система
    1.6. Управління інфекційним процесом
    1.6.1. Інфекція, інфекційний процес, макроорганізм – господар та біологічний паразитизм
    1.6.2. Первинна і обов'язкова причина розвитку інфекційнго процесу; патогенність та її фактори
    1.6.3. Патогенез інфекційного процесу
    1.6.4. Основні компоненти інфекційного процесу
    1.6.5. Стадії (періоди, етапи) інфекційного процесу та принципи лікування
    1.7. Управління епізоотичним процесом
    1.7.1. Епізоотичний процес, епізоотичний ланцюг та його ланки
    1.7.2. Процеси, які мають вплив на ланки епізоотичного ланцюга
    1.7.3. Емерджентні інфекції
    1.8. Управіління процесами відновлення ендо- та екзо- мікронормобіоценозів
    1.9. Питання для самоконтролю
    2. КУЛЬТУРА ВЕТЕРИНАРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ
    2.1. Культура організації та організаційна культура
    2.2. Суть культури менеджменту і її роль у культурі ветеринарної організації
    2.3. Управління часом (тайм-менеджмент) – важливий елемент культури організацій та менеджменту
    2.3.1. Основні методи тайм-менеджменту
    2.3.2. «Злодії часу»; «викрадачі» часу; «пожирачі» часу
    2.3.3. Прокрастинація
    2.3.4. Перфекціонізм
    2.4. Ораторське мистецтво та культура ділового спілкування та їх значення для лікаря ветеринарної медицини, підприємця та менеджера у сфері ветеринарного бізнесу
    2.5. Біоетика - важливий елемент сучасної культури ветеринарної організації
    2.6. Ветеринарна деонтологія
    2.7. Ятрогенія як відображення культури ветеринарних організацій
    2.8. Питання для самоконтролю
    3. СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В НЕЙРОБІОЛОГІЇ, ЇХ ВПЛИВ НА МЕНЕДЖМЕНТ ТА МАРКЕТИНГ ЯК НАУКИ
    3.1. Нейроменеджмент
    3.2. Нейромаркетинг
    3.3. Питання для самоконтролю
    4. ВИЗНАЧЕННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ
    4.1. Ветеринарні імунобіологічні засоби
    4.2. Класифікація як філософська категорія
    4.2.1. Проблема класифікації наук та зв'язків між ними
    4.2.2. Дослідження систем управління та їх класифікація
    4.3. Деякі класифікації у біології та ветеринарній медицині
    4.4. Класифікація імунобіологічних засобів
    4.5. Серія та партія імунобіологічних засобів
    4.6. Питання для самоконтролю
    5. ПРОТИІНФЕКЦІЙНИЙ ЗАХИСТ І ЙОГО ІМУНОБІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ
    5.1. Імунітет, його вплив на інфекційний, епізоотичний та інші біологічні процеси
    5.2. Класифікація типів імунітету
    5.3. Вроджений імунітет та його основні чинники
    5.3.1. Система комплементу та її біологічні функції
    5.3.2. Лізоцим і його біологічна роль
    5.4. Імунна відповідь на первинну інфекцію, фази та схема імунної відповіді
    5.5. Інфекційні агенти та їх характеристика
    5.6. Питання для самоконтролю
    6. ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ ДЛЯ АКТИВНОЇ СПЕЦИФІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ
    6.1. Вакцини, історичні аспекти
    6.2. Класифікація вакцин
    6.3. Профілактичні та лікувальні вакцини
    6.4. Рідкі та сухі вакцини
    6.4.1. Сухі вакцини та способи їх отримання
    6.5. Гомологічні, гетерологічні та дивергентні вакцини
    6.6. Живі вакцини
    6.6.1. Атенуйовані вакцини
    6.6.2. Рекомбінантні вакцини
    6.6.2.1. Маркерні (марковані) вакцини та супутні діагностичні тести
    6.6.2.2. Приклади рекомбінантних вакцин
    6.7. Вірусоподібні частинки
    6.8. Інактивовані вакцини
    6.8.1. Класифікація інактивованих вакцин
    6.8.2. Приклади інактивованих вакцин
    6.8.3. Інактиванти (інактиватори)
    6.8.4. Ад'юванти
    6.8.4.1. Мікросфери: мікрокапсули та ліпосоми
    6.8.4.2. Механізми дії ад'ювантів
    6.9. Комлексні вакцини (інактивовані; живі + інактивовані, корпускулярні + молекулярні)
    6.9.1. Приклади інактивованих полівакцин
    6.9.2. Приклади комплексних вакцин, які мають у своєму складі живі та інактивовані збудники
    6.10. Молекулярні вакцини
    6.10.1. Анатоксини
    6.10.2. Приклади молекулярних вакцин
    6.11. Перспективні вакцини
    6.11.1. Синтетичні пептидні вакцини
    6.11.2. ДНК-вакцини
    6.11.3. Антиідіотипові вакцини
    6.11.4. Вакцини, що містять продукти генів гістосумісності
    6.11.5. Рослинні вакцини («їстівні» вакцини)
    6.11.6. Вакцини на основі нанотехнологій
    6.11.7. Мукозальні вакцини
    6.12. Вимоги до вакцинних штамів
    6.13. Проблеми контамінації вакцин
    6.13.1. Проблеми контамінації вірусвакцин
    6.14. Етапи виробництва, контроль та визначення ефективності вакцин
    6.15. Індивідуальна та групова вакцинація тварин
    6.15.1. Пероральна (ентеральна) вакцинація
    6.15.2. Аерозольна (аерогенна, аспіраційна) вакцинація
    6.16. Питання для самоконтролю
    7. ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ НА ОСНОВІ АНТИТІЛ
    7.1. Класифікація препаратів на основі специфічних антитіл
    7.2. Сироватки
    7.3. Сироватки крові
    7.3.1. Імунні сироватки
    7.3.2. Гіперімунні сироватки
    7.3.3. Сироватки – реконвалесцентів
    7.4. Молочні сироватки та лактоглобуліни
    7.5. Імуноасцитні рідини
    7.6. Імуноглобуліни
    7.6.1. Вплив білків та амінокислот раціону на ситез ig
    7.7. Контроль якості сироваткових препаратів
    7.8. Застосування сироваток крові
    7.9. Отримання та використання моноклональних антитіл
    7.10. Питання для самоконтролю
    8. ПОШИРЕНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ІМУНОКОРЕКЦІЇ, ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
    8.1. Пробіотики, пребіотики, синбіотики
    8.1.1. Біфідовмісні пробіотики
    8.1.2. Лактобациловмісні пробіотики
    8.1.3. Препарати на основі непатогенних представників роду Bacillus
    8.1.4. Колівмісні пробіотики
    8.1.5. Підвищення вимог до якості ветеринарних пробіотичних препаратів – важливий фактор інтенсифікації їх практичного використання
    8.1.5.1. Використання факультативної або транзиторної умовно- патогенної мікрофлори у складі пробіотичних препаратів
    8.1.5.2. Використання ентерококів як складової пробіотичних препаратів
    8.2. Бактеріофаги
    8.3. Імуномодулятори, класифікація та застосування
    8.3.1. Щодо класифікації імуногенних препаратів
    8.3.2. Імуномодулюючі властивості імуногенних препаратів
    8.3.2.1. Препарати мікробного походження
    8.3.2.2. Препарати рослинного походження (імуномодулюючі фітопрепарати)
    8.3.2.3. Імуномодилюючі препарати тваринного походження. Цитокіни. Інтерферони
    8.3.2.4. Імуномодулюючі препарати синтетичного походження
    8.3.3. Адаптогени та теорія НАРО
    8.3.3.1. Адаптогени тваринного походження. Природні біополімери
    8.3.3.2. Хітин і хітозан
    8.3.3.3. Препарат АСД-2 та його вплив на імунну систему
    8.3.4. Ефективність імуномодулюючої терапії
    8.4. Питання для самоконтролю
    9. ОРГАНІЗУВАННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ (ПРОТИЕПІЗООТИЧНИХ) ЗАХОДІВ
    9.1. Основні принципи та класифікація протиепізоотичних заходів
    9.2. Бізнес - планування, створення ветеринарних бізнес - планів та бізнес-планів протиепізоотичних заходів
    9.3. Функції ветеринарного менеджменту
    9.4. Епізоотична ситуація та управлінські дії при використанні імунобіологічних засобів
    9.5. Питання для самоконтролю
    10. ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ТА МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ІМУНОБІОЛОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ
    10.1. Епізоотологічні дослідження, як важливий елемент управління системою використання імунобіологічних засобів
    10.1.1. Біопрепарати, які впливають на першу ланку епізоотичного ланцюга
    10.1.2. Біопрепарати, які впливають на другу ланку епізоотичного ланцюга
    10.1.2.1. Нормофлоризація як обов’язковий етап будь-якої дезінфекції
    10.1.3. Біопрепарати, які впливають на третю ланку епізоотичного ланцюга
    10.1.4. Біопрепарати, які впливають на всі три ланки епізоотичного ланцюга. Синергія
    10.2. Маркетингові дослідження, як важливий елемент управління системою використання імунобіологічних засобів
    10.2.1. Ринок і його функції
    10.2.2. Дослідження ринку
    10.2.2.1. Значення, мета та принципи дослідження ринку
    10.2.2.2. Етапи ринкового дослідження
    10.2.2.3. Сегментування ринку та позиціюювання товару
    10.2.3. Дослідження ринку імунобіологічних препаратів України
    10.2.3.1. Епізоотична ситуація в Україні у 2011-2014 рр. (за відкритими матеріалами Держветфітослужби України)
    10.2.3.2. Основні виробники вітчизняних імунобіологічних засобів
    10.2.3.3. Реєстрація (виробництво) імунобіологічних засобів вітчизняними виробниками
    10.2.3.4. Загальна структура вітчизняних імунобіологічних засобів
    10.3. Питання для самоконтролю
    11. ПОРЯДОК РОБОТИ З ВЕТЕРИНАРНИМИ ІМУНОБІОЛОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ
    11.1. Зберігання, транспортування та правила обліку ВІЗ
    11.2. Вилучення з обігу ветеринарних імунобіологічних засобів
    11.3. Питання для самоконтролю
    12. ТЕРМІНОЛОГІЯ
    13. БІБЛІОГРАФІЯ
    14. ДОДАТКИ
    Додаток 1. Перелік показників якості для ветеринарних імунобіологічних засобів
    Додаток 2. Зміни до Правил транспортування та зберігання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини у ветеринарних аптеках, їх структурних підрозділах, на базах, складах тощо
    Додаток 3. Порядок пред’явлення та розслідування рекламацій на ветеринарні імунобіологічні засоби, що застосовуються в Україні
    Додаток 4. Перелік пробіотичних препартів, які зараєстовані в Україні (ДНКіБШМ, м. Київ)

    Менеджмент та маркетинг у ветеринарній медицині: основи управління біологічними процесами та імунобіологічними засобами