Кількість назв: 965
    РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
    1.1. Стан наукових досліджень за темою роботи
    1.1.1. Роботи, в яких предметом виступають різноманітні аспекти розвитку інформаційного суспільства, інформаційної влади та реалізації інформаційної політики
    1.1.2. Роботи, в яких предметом виступає інформаційна безпека
    1.1.3. Роботи, в яким предметом виступають функції держави
    1.1.3.1. Роботи за окремими функціями держави
    1.1.3.1.1. Соціальна функція держави
    1.1.3.1.2. Правоохоронна та правозахисна функції держави
    1.1.3.1.3. Економічна функція держави
    1.1.3.1.4. Внутрішні та зовнішні функції
    1.1.4. Роботи, в яких предметом виступають правові режими окремих видів інформації
    1.1.5. Роботи, в яких предметом виступають різноманітні аспекти адміністративно-правової відповідальності
    1.1.6. Роботи, в яких предметом виступають різноманітні аспекти права на доступ до інформації
    1.2. Мультиплікативність правових засад формування концептосфери кібербезпекової політики
    1.2.1. Юридико-лінгвістичні засади формування концептосфери кібербезпекової політики
    1.2.2. Кібернетичний простір vs інформаційний в контексті правничої герменевтики
    1.2.3. Репрезентація термінології кібербезпекової політики у текстах нормативно-правових актів України
    1.3. Засади формування кібернетичної функції держави
    1.3.1. Основні поняття та ідеї кібернетики як засади кібернетичної функції держави
    1.3.2. Чинники формування кібернетичної функції
    1.3.2.1. Позитивні
    безпековий блок:
    світоглядний блок:
    кібернетичний блок:
    інфраструктурний блок:
    блок стратегічних комунікацій:
    правовий блок:
    фінансово-економічний блок:
    1.3.2.2. Негативні
    світоглядний блок:
    безпековий блок:
    інфраструктурний блок:
    організаційний блок:
    інформаційний блок:
    кримінальний блок:
    правовий блок:
    фінансово-економічний блок:
    1.3.3. Ознаки функцій держави
    1.3.4. Ознаки кібернетичної функції держави
    1.3.5. Тенденції розвитку кібернетичної функції держави
    1.3.6. Очікувані результати від реалізації кібернетичної функції
    1.3.7. Детермінованість кібербезпекової політики кібернетичною функцією
    1.3.8. Зміст кібернетичної функції держави
    1.3.9. Мета кібернетичної функції держави
    1.3.10. Принципи кібербезпеки
    Висновки до першого розділу
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ
    2.1. Методологічні підходи до дослідження кібербезпекової політики
    2.1.1. Тектологічний підхід
    2.1.2. Кібернетика і кібернетичний підхід
    2.1.3. Системний підхід
    2.1.4. Матричний підхід
    2.1.5. Аксіологічний потенціал кіберпростору
    2.1.6. Гіперболічна теорія розвитку кіберпростору
    2.2. Засади кібернетичної деонтології
    2.2.1. Зміст кібернетичної деонтології через співвідношення категорій: суще та належне
    2.2.2. Фактори, що чинять вплив на кібернетичну деонтологію
    2.2.3. Поняття, мета, завдання, об’єкти та предмет, завдання кібернетичної деонтології
    2.2.4. Принципи кібернетичної деонтології
    2.2.5. Функції кібернетичної деонтології
    2.2.6. Висновки щодо кібернетичної деонтології
    Висновки до другого розділу
    РОЗДІЛ 3. ПРАВОВА ПРИРОДА ЗАГРОЗ КІБЕРБЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
    3.1. Поняття та зміст кіберзагроз на сучасному етапі
    3.1.1. Нормативно-правові підходи до визначення поняття „кіберзагроз”
    3.1.2. Доктринальні визначення поняття кіберзагроз та теоретичні проблеми їх легітимації у нормативно-правових актах
    3.1.3. Життєво важливі інтереси в інформаційній сфері
    3.1.4. Смислові війни
    3.1.5. Критичні об’єкти національної інформаційної інфраструктури
    3.1.6. Міжнародна статистика кіберінцидентів
    3.2. Класифікація кіберзагроз та їх легітимація у нормативно-правових актах України
    3.2.1. Джерела кібернетичних загроз
    3.2.2. Об’єкти, на які спрямовано дію кіберзагроз
    3.2.3. Перелік кіберзагроз для України
    3.2.4. Чинники, що актуалізують загрози кібербезпеці
    3.2.5. Мережеві загрози також поділяються на три види
    3.3. Кіберзлочинність як загроза кібербезпеці України
    3.3.1. Поняття кіберзлочинності
    3.3.2. Поняття кіберзлочину
    3.4. Кібершпигунство як загроза кібербезпеці України
    3.5. Кібертероризм як загроза кібербезпеці України
    3.6. Інформаційні інтервенції як загроза кібербезпеці України
    Висновки до третього розділу
    РОЗДІЛ 4. ПРАВОВИЙ ВИМІР ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
    4.1. Правовий зміст національної системи кібербезпеки України
    4.2. Національна система кібербезпеки як складова системи забезпечення національної безпеки України
    4.2.1. Поняття національної системи кібербезпеки
    4.2.2. Міжнародний досвід формування національних систем кібербезпеки
    4.3. Правовий зміст системи забезпечення кібербезпеки
    4.3.1. Чинники, що зумовлюють необхідність формування системи забезпечення кібербезпеки
    4.3.2. Поняття системи забезпечення кібербезпеки
    4.3.3. Зміст та призначення системи забезпечення кібербезпеки
    4.3.3.1. Завдання СЗКБ
    4.3.3.2. Нормативно-правове регулювання діяльності суб’єктів забезпечення кібербезпеки
    4.3.4. Об’єкти правовідносин у сфері кібербезпеки
    4.3.5. Зміст правовідносин у сфері кібербезпеки
    4.3.6. Проблеми управління СЗКБ
    4.4. Правове регулювання діяльності суб’єктів національної системи кібербезпеки
    4.4.1. Поняття суб’єктів забезпечення кібербезпеки
    4.4.2. Загальні та спеціальні суб’єкти забезпечення кібербезпеки
    4.4.3. CERT-UA як спеціальний суб’єкт забезпечення кібербезпеки України
    4.4.4. Повноваження спеціальних суб’єктів забезпечення кібербезпеки України
    4.4.5. Функціональна модель системи забезпечення кібербезпеки
    4.4.6. Рефлексія „кібербезпеки” у Щорічних посланнях Президента України
    Висновки до четвертого розділу
    РОЗДІЛ 5. МАГІСТРАЛЬНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    5.1. Напрями оптимізації правового регулювання державної кібербезпекової політики
    5.1.1. Сучасний правовий зміст державної кібербезпекової політики
    5.1.1.1. Напрями ДПГБ відповідно до ЗУ „Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”
    5.1.1.2. Напрями ДПГБ відповідно до ЗУ „Про основи національної безпеки України”
    5.1.1.3. Напрями ДПГБ відповідно до Доктрини інформаційної безпеки України
    5.1.1.4. Напрями ДПГБ стосовно Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБОУ
    5.1.1.5. Стосовно посилення інформаційної безпеки
    5.1.1.6. Напрями ДКБП досвід Великої Британії
    5.2. Засади правового регулювання діяльності агентів впливу при реалізації кібербезпекової політики
    5.2.1. Поняття агентів впливу
    5.2.2. Поняття лобіювання
    5.2.2.1. Риси лобізму
    5.2.2.2. Функції лобізму
    5.2.2.3. Лобізм в Україні
    5.2.2.4. Форми лобізму
    5.2.2.5. Поняття „лобіст”
    5.2.2.6. Методи та форми лобістської діяльності
    5.3. Правове регулювання формування кіберосвіти в Україні як напрям підвищення ефективності державної кібербезпекової політики
    5.3.1. Правові та організаційні засади формування фахівців із кібербезпеки
    5.3.2. Стан підготовки фахівців у сфері кібербезпеки
    5.3.3. Напрями підготовки та підвищення кваліфікації фахівців із кібербезпеки
    5.3.4. Освітні стандарти підготовки фахівців із кібербезпеки
    5.3.5. Кваліфікаційні вимоги до компетенцій фахівців із кібербезпеки
    5.3.6. Оцінка фахівців з кібербезпеки як один із засобів їх формування та підвищення ефективності професійної діяльності
    5.3.7. Удосконалення нормативно-правового регулювання професійної діяльності суб’єктів кібербезпекової політики
    Висновки до п’ятого розділу
    ВИСНОВКИ
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    Кібербезпекова політика України: стан та пріоритетні напрями забезпечення