Вікторіанський метанаратив у дискурсі постсучасності: літературний вимір
Кількість назв:
965
І. ВІКТОРІАНСЬКИЙ МЕТАНАРАТИВ ЯК ТЕОРЕТИЧНИЙ КОНЦЕПТ
1.1. Проблема визначення поняття «вікторіанство» у сучасному гуманітарному дискурсі
1.1.1. «Слово на літеру В»: парадокси інтерпретації
1.1.2. Від Кришталевого Палацу до Куполу Тисячоліття: історія семантичних трансформацій поняття «вікторіанство»
1.1.3. Вікторіанство у колективній свідомості ХХІ століття: doxa, міф, симулякр, метанаратив?
1.2. Вікторіанський метанаратив у літературному процесі порубіжжя ХХ – ХХІ століть
1.2.1. Постмодерна вікторіана: між «вікторіанським відродженням» та «культурним канібалізмом»
1.2.2. Картографування термінологічного поля неовікторіанських літературознавчих студій
1.2.3. Форми й засоби репрезентації вікторіанського метанаративу у літературному процесі порубіжжя ХХ – ХХІ століть: порівняльний аналіз класифікацій
1.3. Вікторіанський референт у художніх текстах порубіжжя ХХ – ХХІ століть: матриця репрезентації
1.3.1. Засадничі конституенти вікторіанського метанаративу
1.3.2. Травма, пам’ять, ностальгія: за лаштунками «вікторіанського відродження»
1.3.3. Деструкція, деконструкція, реконструкція як провідні інтерпретативні модальності постмодерної вікторіани
ІІ. НАРАТИВИ НАУКИ Й ТЕХНОЛОГІЙ У СУЧАСНІЙ ВІКТОРІАНІ
2.1. Криза наукової епістеми у дзеркалі постмодерністської художньої свідомості
2.1.1. Феномен «природничо-історичного роману» на порубіжжі ХХ – ХХІ століть
2.1.2. Гендерний вимір наукового дискурсу у романі Трейсі Шевальє “The Remarkable Creatures”
2.1.3. «Дарвіністська травма» та її наслідки у романі Грема Свіфта “Ever After”
2.2. Індустріальний наратив у поствікторіанському романі порубіжжя ХХ – ХХІ століть
2.2.1. Нове життя старого жанру: вікторіанський індустріальний роман у постіндустріальному світі
2.2.2. «Вікторіанський компроміс» та політика тетчеризму у романі Девіда Лоджа “Nice Work”
2.2.3. Трансформації «дисциплінарного суспільства» у романі Уільяма Гібсона та Брюса Стерлінга “The Difference Engine”
ІІІ. «СВІТ ЯК ТЕКСТ»: ВІКТОРІАНСЬКИЙ РОМАН І ЙОГО ТВОРЦІ У ПОСТВІКТОРІАНСЬКІЙ ПРОЗІ ПОРУБІЖЖЯ ХХ – ХХІ СТОЛІТЬ
3.1. «Повернення автора»: вікторіанський письменник як герой постмодерністського «біографічного роману»
3.1.1. Жанрова модель і основні різновиди поствікторіанського «біографічного роману про митця»
3.1.2. Тропи травми у неовікторіанській «джеймсіані»
3.1.3. Слідство веде… Діккенс: письменник як автор і персонаж у поствікторіанських інтерпретаціях «Таємниці Едвіна Друда»
3.2. Трансформації вікторіанського претексту у поствікторіанському романі
3.2.1. Проблема «вторинного тексту» у неовікторіанському літературознавчому дискурсі
3.2.2. «Адаптивна мапа» роману Шарлотти Бронте «Джен Ейр»: типологія трансформацій
3.2.2.1. Домінанти інтерпретації «Джен Ейр» до початку «вікторіанського відродження»
3.2.2.2. Від «нескореної Джен» до «Місіс Рочестер»: роман Шарлотти Бронте у паралітературному середовищі порубіжжя ХХ – ХХІ століть
3.2.3. «Оберт гвинта» Генрі Джеймса на порубіжжі ХХ – ХХІ століть: парадокси інтерпретації
3.2.3.1. «Оберт гвинта» як «прецедентний текст»: актуальний стан літературознавчої полеміки
3.2.3.2. Троп «примарної присутності» у поствікторіанських інтерпретаціях «Оберту гвинта»
3.2.3.2.1. «Культурний екзорцизм» у новелах Джойс Керол Оутс “The Turn of the Screw” та “The Accursed Inhabitants of the House of Bly”
3.2.3.2.2. «Оберт гвинта» і межі постмодерністського текстоцентризму у романі Ендрю Уільямса “A Jealous Ghost”
3.2.3.2.3. Деконструкція вікторіанських візій дитинства у романі Джона Хардінга “Florence and Giles”
ІV. ІМПЕРСЬКИЙ НАРАТИВ У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ВІКТОРІОГРАФІЇ
4.1. Образ Імперії у поствікторіанському романі: між пост- та неоколоніалізмом
4.2. Виміри «м’якої колонізації» у романі Ллойда Джонса “Mister Pip”
4.3. Специфіка «колоніальної травми» у романі Пітера Керрі “Jack Maggs”
4.4. Троп «колоніальної провини» у романі Мітча Калліна “A Slight Trick of the Mind”
ВИСНОВКИ
SUMMARY
ЛІТЕРАТУРА
2000-2020. © Видавництво "Олді+"