Кількість назв: 965
    ВСТУП
    ГЛАВА 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    1.1. Основні поняття
    1.1.1. Поняття щодо інформаційних систем
    1.1.2. Поняття щодо інтерфейсів користувача
    1.1.3. Поняття щодо обробки даних, баз даних і знань
    1.2. Класифікація і характеристики інформаційних систем
    1.2.1. Класифікація інформаційних систем
    1.2.2. Основні характеристики інформації
    1.2.3. Загальна характеристика інформаційних систем
    1.3. Життєвий цикл інформаційної системи
    1.3.1. Складники життєвого циклу інформаційної системи
    1.3.2. Суб’єкти життєвого циклу розроблення інформаційної системи
    ГЛАВА 2. СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
    2.1. Формування вимог до інформаційної системи
    2.1.1. Принципи створення інформаційної системи
    2.1.2. Методи та засоби створення інформаційної системи
    2.1.3. Формування вимог до створюваних інформаційних систем
    2.2. Основні стадії створення інформаційної системи
    2.2.1. Методика проведення обстеження об’єкта
    2.2.2. Методи і засоби аналізу матеріалів обстеження
    2.3. Основні стадії створення інформаційної системи
    2.3.1. Пропозиції щодо вдосконалення інформаційної системи
    2.3.2. Вимоги до технічного завдання
    2.3.3. Вимоги до передпроєктної документації
    2.3.4. Вимоги до технічного проєкту
    2.3.5. Вимоги до робочої документації
    2.4. Впровадження і експлуатація інформаційних систем
    2.4.1. Введення в дію інформаційних систем
    2.4.2. Експлуатація інформаційних систем
    ГЛАВА 3. ПРОЄКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
    3.1. Основні поняття та загальні положення
    3.1.1. Поняття щодо інформаційного забезпечення
    3.1.2. Організація інформаційної бази
    3.1.3. Види інформаційних масивів
    3.1.4. Етапи проєктування інформаційного забезпечення
    3.2. Класифікація та кодування інформації
    3.2.1. Класифікація інформації
    3.2.2. Кодування інформації
    3.2.3. Класифікатори техніко-керуючої інформації
    3.3. Проєктування інформаційних повідомлень
    3.3.1. Загальні положення щодо системи документації
    3.3.2. Класифікація форм і методів виведення інформації
    3.3.3. Методика проєктування форм вихідної інформації
    3.3.4. Вимоги до проєктування форм первинних документів
    3.4. Проєктування зв’язку користувача з інформаційною системою
    3.4.1. Складники зв’язку «користувач – комп’ютер»
    3.4.2. Процеси введення-виведення інформації
    3.4.3. Розміщення даних на екрані дисплея
    3.4.4. Підтримка користувача
    ГЛАВА 4. АРХІТЕКТУРА І МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
    4.1. Основні поняття та загальні положення
    4.1.1. Основні поняття щодо архітектури системи
    4.1.2. Типи архітектури систем
    4.1.3. Мікроархітектура і макроархітектура
    4.1.4. Функціональні компоненти системи
    4.1.5. Програмне забезпечення в інформаційних системах
    4.2. Платформні архітектури інформаційних систем
    4.2.1. Напрями розвитку платформних архітектур
    4.2.2. Види розподілених архітектур
    4.2.3. Поняття і класифікація архітектурних стилів
    4.3. Інтеграція інформаційних систем
    4.3.1. Інтеграційні підходи
    4.3.2. Топології інтеграції
    4.4. Основні поняття і загальні положення щодо моделювання
    4.4.1. Основні поняття щодо моделювання
    4.4.2. Методи і принципи моделювання систем
    4.4.3. Використання моделей при створенні систем
    4.5. Моделі інформаційних систем
    4.5.1. Класифікація моделей систем
    4.5.2. Інформаційна модель системи
    4.5.3. Логічна модель системи
    4.5.4. Функціональна модель системи
    ГЛАВА 5. ТЕСТУВАННЯ ТА ЯКІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
    5.1. Основні поняття та загальні положення
    5.1.1. Поняття щодо тестування
    5.1.2. Класифікація видів і об’єктів тестування
    5.1.3. Огляд видів тестування
    5.2. Методи тестування і рівні тестування
    5.2.1. Опис методів тестування
    5.2.2. Рівні тестування
    5.3. Життєвий цикл і тестування інформаційних систем
    5.3.1. Опис основних моделей життєвого циклу
    5.3.2. Каскадна модель
    5.3.3. Ітеративна та інкрементна моделі
    5.3.4. Спіральна модель
    5.3.5. V-модель
    5.4. Забезпечення якості інформаційних систем
    5.4.1. Помилки, дефекти, збої, відмови і аварії
    5.4.2. Оцінювання якості інформаційних систем
    5.4.3. Валідація і верифікація програмного забезпечення
    5.4.4. Забезпечення якості програмного забезпечення
    ГЛАВА 6. ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
    6.1. Основні поняття і загальні положення
    6.1.1. Поняття і загальна характеристика систем
    6.1.2. Класифікація інтелектуальних інформаційних систем
    6.1.3. Типова схема функціонування інтелектуальної системи
    6.2. Експертна система
    6.2.1. Загальні положення
    6.2.2. Характеристики та етапи створення експертних систем
    6.2.3. Структура експертних систем
    6.2.4. Класифікація експертних систем
    6.3. Агентно орієнтовані системи
    6.3.1. Загальні положення
    6.3.2. Структура програмних агентів
    6.3.3. Агентна платформа FIPA та її архітектура
    6.3.4. Інтелектуальні програмні агенти
    6.3.5. Деякі особливості та застосування програмних агентів
    6.4. Системи та засоби штучного інтелекту
    6.4.1. Загальні положення
    6.4.2. Підходи до вивчення проблеми штучного інтелекту
    6.4.3. Сучасні напрями досліджень штучного інтелекту
    6.4.4. Застосування і перспективи розвитку штучного інтелекту
    ГЛАВА 7. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ
    7.1. Інформаційні системи в управлінні підприємствами
    7.1.1. Загальні положення
    7.1.2. Системи управління знаннями
    7.1.3. Використання інформаційних ресурсів
    7.1.4. Мережеві та віртуальні підприємства і організації
    7.2. Структури подання інформації в інформаційних системах
    7.2.1. Загальні поняття
    7.2.2. Види представлення інформації
    7.2.3. Моделі подання знань
    7.3. Інтелектуальні системи аналізу і звітності
    7.3.1. Загальні положення
    7.3.2. Інструментальні засоби і підходи бізнес-аналітики
    7.3.3. Корпоративні платформи бізнес-аналітики
    7.4. Технології інтелектуального аналізу даних і тексту
    7.4.1. Технології інтелектуального аналізу даних
    7.4.2. Вирішення завдань інтелектуального аналізу даних
    7.4.3. Етапи і засоби інтелектуального аналізу даних
    7.4.4. Основи наукового підходу до даних
    7.4.5. Технології інтелектуального аналізу текстів
    ГЛАВА 8. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
    8.1. Інформаційна підтримка прийняття рішень
    8.1.1. Загальні положення
    8.1.2. Загальна характеристика систем підтримки прийняття рішень
    8.1.3. Застосування моделей процесу у системах
    8.1.4. Застосування даних і знань у системах
    8.1.5. Моделі представлення знань
    8.2. Бізнес-аналіз і бізнес-процеси
    8.2.1. Загальні положення
    8.2.2. Моделювання бізнес-процесів
    8.2.3. Графічні засоби для моделювання бізнес-процесів
    8.3. Архітектура інтелектуальних систем
    8.3.1. Основні підходи до проєктування систем
    8.3.2. Загальний огляд типової архітектури систем
    8.3.3. Система обробки даних і представлення результатів
    8.4. Інформаційний менеджмент у системах
    8.4.1. Основні методи управління даними
    8.4.2. Управління даними у великих системах
    8.4.3. Засоби підтримки бізнес-аналітики
    8.5. Найпоширеніші системи підтримки прийняття рішень
    8.5.1. Опис традиційних систем
    8.5.2. Застосування вебтехнологій у системах
    8.5.3. Застосування хмарних технологій у системах
    ГЛАВА 9. ІНТЕРФЕЙС КОРИСТУВАЧА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
    9.1. Загальні положення, основні елементи і характеристики
    9.1.1. Загальні положення
    9.1.2. Основні елементи і характеристики
    9.2. Розроблення інтерфейсів користувача
    9.2.1. Загальні положення
    9.2.2. Ключові елементи розроблення інтерфейсів
    9.2.3. Розроблення інтерфейсів з орієнтацією на користувача
    9.2.4. Підтримка роботи з інтерфейсом
    9.3. Різновиди інтерфейсів користувача
    9.3.1. Класифікація інтерфейсів
    9.3.2. Інтерфейс командного рядка
    9.3.3. Інтерфейс типу «меню»
    9.3.4. Графічний інтерфейс
    9.3.5. Інші види інтерфейсів
    9.4. Стилі та моделі інтерфейсів користувача
    9.4.1. Стилі інтерфейсу
    9.4.2. Моделі інтерфейсів
    9.4.3. Засоби розроблення інтерфейсів
    9.5. Принципи розроблення інтерфейсів користувача
    9.5.1. Принципи побудови «дружнього» інтерфейсу
    9.5.2. Принцип надання контролю користувачу
    9.5.3. Принцип зменшення навантаження на пам’ять користувача
    9.5.4. Принцип сумісності інтерфейсу
    ГЛАВА 10. ТЕСТУВАННЯ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА
    10.1. Загальні положення й основні особливості тестування
    10.1.1. Загальні положення
    10.1.2. Основні особливості тестування
    10.2. Об’єкти, види і зміст тестування інтерфейсів
    10.2.1. Елементарні об’єкти тестування
    10.2.2. Різновиди меню і вікон
    10.2.3. Види і зміст тестування
    10.2.4. Ручне і автоматизоване тестування
    10.3. Особливості тестування інтерфейсів користувача
    10.3.1. Основні цілі та задачі тестування
    10.3.2. Тестування зручності використання
    10.3.3. Основні етапи і критерії тестування зручності використання
    10.4. Функціональне тестування інтерфейсів користувача
    10.4.1. Оцінка практичності інтерфейсів
    10.4.2. Застосовувані методи й оцінки тестування
    10.5. Кількісна та якісна оцінка інтерфейсів користувача
    10.5.1. Кількісна оцінка інтерфейсів
    10.5.2. Якісна оцінка інтерфейсів
    ГЛАВА 11. ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА
    11.1. Основні поняття і загальні положення
    11.1.1. Основні поняття
    11.1.2. Функції, структура і властивості інтерфейсу
    11.1.3. Застосування сучасних інформаційних технологій
    11.1.4. Психофізичні характеристики сприйняття інформації
    11.2. Мовний інтерфейс
    11.2.1. Загальні положення
    11.2.2. Системи автоматичного розпізнавання мови
    11.2.3. Характеристики мовного сигналу
    11.2.4. Класифікація систем і методів розпізнавання мови
    11.3. Засоби діалогу типу «користувач – комп’ютер»
    11.3.1. Загальні положення
    11.3.2. Типи діалогів
    11.3.3. Розробка структури і сценарію діалогу
    11.3.4. Віртуальні співрозмовники
    11.4. Приклади інтелектуальних інтерфейсів користувача
    11.4.1. Універсальні діалогові системи-інтерфейси
    11.4.2. Інтелектуальні інтерфейси зі змішаною ініціативою
    11.4.3. Інтерфейси бізнес-продуктів
    ГЛАВА 12. АЛГОРИТМИ ОБРОБКИ ДАНИХ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
    12.1. Основні поняття і загальні положення
    12.1.1. Основні поняття
    12.1.2. Основні властивості алгоритму і вимоги до нього
    12.1.3. Способи представлення алгоритмів
    12.1.4. Програмування і його базові поняття
    12.2. Типи даних і операції над ними
    12.2.1. Поняття змінної
    12.2.2. Типи цілих і дійсних чисел
    12.2.3. Логічний і символьний типи
    12.3. Різновиди алгоритмічних структур
    12.3.1. Лінійний алгоритм
    12.3.2. Розгалужені алгоритми
    12.3.3. Циклічні алгоритми
    12.3.4. Алгоритми рекурентних обчислень
    12.4. Методи розроблення і аналіз алгоритмів
    12.4.1. Методи розроблення алгоритмів
    12.4.2. Аналіз алгоритмів
    12.5. Алгоритми обробки даних і масивів
    12.5.1. Загальні положення
    12.5.2. Основні алгоритми обробки даних
    12.5.3. Алгоритми пошуку і сортування в одновимірних масивах
    ГЛАВА 13. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
    13.1. Характеристика структур даних і одновимірні масиви
    13.1.1. Рівні організації даних
    13.1.2. Класифікація структур даних
    13.1.3. Базові операції зі структурами даних
    13.2. Списки даних
    13.2.1. Характеристика динамічних структур даних
    13.2.2. Лінійні списки
    13.2.3. Дво- і багатозв’язні списки
    13.2.4. Операції над списками
    13.2.5. Стек і черга
    13.3. Типи структур даних
    13.3.1. Рядок і вектор даних
    13.3.2. Множина, таблиця і асоціативний масив даних
    13.3.3. Граф і дерево даних
    13.4. Особливості інтелектуального аналізу даних
    13.4.1. Загальні положення
    13.4.2. Основні методи інтелектуального аналізу даних
    13.4.3. Основні етапи інтелектуального аналізу даних
    13.5. Особливості розвитку інтелектуального аналізу даних
    13.5.1. Сучасні засоби інтелектуального аналізу даних
    13.5.2. Напрями застосування інтелектуального аналізу даних
    ГЛАВА 14. БАЗИ ДАНИХ І ЗНАНЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
    14.1. Загальні положення щодо баз даних
    14.1.1. Різновиди архітектур баз даних
    14.1.2. Схема обміну даними в процесі роботи з базою даних
    14.1.3. Моделі та типи даних
    14.1.4. Реляційна модель даних
    14.2. Особливості проєктування баз даних
    14.2.1. Основні етапи проєктування баз даних
    14.2.2. Модель «сутність – зв’язок»
    14.2.3. Наслідування сутностей
    14.2.4. Перетворення на реляційну модель
    14.3. Принципи нормалізації відношень
    14.3.1. Нормалізація відношень і нормальні форми
    14.3.2. Залежності між атрибутами відношень
    14.3.3. Перетворення відношень на різні нормальні форми
    14.4. Забезпечення доступу до даних у базах даних
    14.4.1. Файлова організація даних
    14.4.2. Файли зі щільним індексом
    14.4.3. Файли з нещільним індексом
    14.4.4. Організація індексів у вигляді В-дерев
    14.4.5. Первинні та вторинні індекси
    14.5. Загальна характеристика знань і баз знань
    14.5.1. Загальні положення
    14.5.2. Стратегія здобуття знань
    14.5.3. Моделі знань
    14.5.4. Структура бази знань
    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    Інтелектуальні інформаційні системи: структура і застосування